Цінні папери та Інтернет

Думка спеціаліста
Важко зараз знайти галузь, яка б розвивалася динамічніше за сферу інформаційних технологій. Без інтернету, з його каналами спілкування, джерелами інформації, зонами відпочинку та можливостями заробляння грошей, – сучасне життя прісне.
Дехто може заперечувати, мовляв, гроші в інтернеті – це якась абстрактна сфера, де продають повітря один одному і, відповідно, лякаються нової «пустушки». Так можна жахатися власної тіні. Ті ж «пейполи» в магазинах, оплата через них комунальних послуг, поповнення мобільних рахунків, замовлення на сайтах книг, дисків, одягу вже нікого не дивує. І, з одного боку, ми переводимо своє господарське життя в онлайн-площину, з іншого – не можемо позбутися психологічно-емоційних бар’єрів. Після опіків дуємо на холодну воду. Зрозуміло, подекуди корисно бути обережним.
Тим не менш, 2009 рік став переламним – онлайн-технології почали відігравати ключові ролі на українському фондовому ринку та в житті українського приватного інвестора-пересічного громадянина.
Фондовий ринок відзначився дійсно хорошими темпами розвитку – активно заходили іноземні інвестори, підключалися вітчизняні. Всім відомі акції провідних українських підприємств – «Мотор Січі», «Укрнафти», «Укртелекому», «Азовсталі» та інших – жваво набирали обертів в обсягах торгів та зростали в ціні.
Українські приватні інвестори осторонь фондового ринку не стояли. Більшість з них потрапляла на ринок через інститути спільного інвестування – інвестиційні фонди. Адже це найпростіший шлях – купуєш акції або сертифікати інвестиційного фонду, а фонд вкладає отримані від інвесторів гроші в акції українських підприємств та інші активи. Тож кладеш у кишеню цінні папери інвестфонду, а за ними стоїть цілий портфель з частиною економіки. Фонди мають великий потенціал доходності, але в фонді значна увага приділяється зниженню ризиків через так звану диверсифікацію. Слово страшне, але дуже корисне, на зразок розкладання яєць в різні кошики – йшов, впав, одне яйце розбилося, решта залишилася неушкодженою. Так і в фонді, який інвестує кошти інвесторів в кілька десятків підприємств з різних галузей економіки. Але коли інвестори бачили звіти з інформацією, що за рік якась акція зростала в ціні на 300-500, а то й на 1000%, то мимоволі задавалися питанням: чому я сам не міг її купити та продати після значного зрос¬тання. Так поступово сформувався цілий клас інвесторів, які почали самостійно працювати на фондовому ринку – купувати та продавати акції українських підприємств. Але дозволити це собі донедавна могли лише ті, в кого були значні кошти – 200 тис. грн і більше. До минулого року поріг самостійного (не через інвестиційні фонди) входження на ринок був дійсно високим. Тож поза ринком залишалася значна кількість українських інвесторів, які бажали купувати акції самостійно.
Ситуація змінилася на початку 2009 року з початком роботи «Української біржі», яка впровадила прийняту в усьому світі методику торгів – «ринок заявок», коли відбувається миттєва поставка цінних паперів тому, хто їх купує, проти миттєвої поставки грошей тому, хто їх продає. Для цього блокуються гроші та цінні папери під торги на біржі з мінімально можливими пакетами для купівлі на суму 250-400 грн. Тепер інвестор отримав можливість придбати, скажімо, 100 акцій «Азовсталі» на суму 350 грн менш ніж за 1 секунду.
Така методика торгів стала початком нової ери – від торгів «по телефону», як це було раніше, до використання інтернет-технологій. Інвестор за допомогою спеціалізованого торгового терміналу підключається через торговця цінними паперами (брокера) безпосередньо до біржі – до того «котла», де професійними учасниками та «простими» інвесторами ведуться торги українськими акціями.
Отже, кожний громадянин отримав можливість торгувати акціями українських підприємств з власного комп’ютера, з мінімальними сумами та з безпосереднім доступом до торгового майданчика. Фактично, одним «кліком» мишки за менш ніж одну секунду будь-яка фізична особа може стати безпосереднім та повноцінним власником акцій лідерів української економіки – «Укрнафти», «Укр¬соцбанку», «Укртелекому», «Мотор Січі», «Центренерго» та багатьох інших. І все честь по честі – з відповідними правами на участь у загальних зборах акціонерів, з можливістю отримання дивідендів та навіть з переконливими аргументами для посольства при отриманні Шенгену.
Сьогодні людина дійсно може з легкістю робити операції з акціями українських підприємств. Вони можуть бути короткостроковими – в межах одного дня, і тривалими – на місяць, рік чи довше. Коштів особливих, як бачите, також для початку не треба. Але питання є. Зокрема, як заробити прибуток на ринку акцій, які акції купувати, як їх оцінювати, скільки їх тримати тощо. Без економічної освіти чи спеціалізованого навчання важкувато. До того ж, де шукати інформацію про підприємство, прибуток, замовлення, доходи, борги – про все те, що може впливати на вартість акцій підприємства, а, відповідно, і на прибутки інвестора. Все це природні питання, що завжди виникають у інвесторів, які тільки приходять на ринок.
На сьогодні вже створено спеціальне програмне забезпечення, яке можна дистанційно встановити, навчитися виставляти заявки, формувати угоди, отримувати аналітичну підтримку. На інвесторів працює ціла команда аналітиків, яка надає звіти та рекомендації щодо тієї чи іншої акції.
Існує й спеціальна інформаційно-аналітична система, яка допомагає ухвалювати правильні торгові рішення на ринку, адже містить значні масиви корисної інформації, починаючи від результатів роботи підприємств та закінчуючи світовими ринками і аналітичними звітами українських компаній. Таким чином, інвестор має можливість «озброїтися до зубів» корисним інструментарієм для отримання прибутків на фондовому ринку.
Особливо цікаво спостерігати, коли вже через кілька місяців вчорашні інвестори-початківці самі розповідають, куди будуть рухатися ті чи інші акції, діляться своїми системами, стратегіями, тактиками роботи і поступово виростають в справжніх профі фондового ринку.
Інтернет-трейдинг продовжує свій розвиток, не зупиняючись тільки на акціях. Зовсім недавно були запущені торги по ф’ючерсу на індекс українських акцій. Цей інструмент є шалено популярним у всьому світі, сподобався він і українським приватним інвесторам.
Невдовзі на українському фондовому ринку з’явиться і перший біржовий індексний фонд. В світі такі фонди відомі як ETF (¬Exchange Traded Fund). Біржовий інвестиційний фонд включатиме в себе акції, які входять до індексного кошику відповідної біржі, але на біржі інвестиційні сертифікати такого фонду продаватимуться як звичайні акції підприємств, й придбати їх також можна буде через інтернет.
Таким чином, інтернет-технології дозволили слабкому посткризовому українському фондовому ринку притягнути до себе достатньо значну кількість приватних інвесторів, які наситили його ліквідністю, активністю, торговими ідеями та додатковими можливостями в той час, коли потужні гравці «відпочивали». Зараз на ринку присутні і ті, і інші, на ринок активно повертаються міжнародні інвестори, а в найближчому майбутньому через пенсійну реформу на ринок вийде сама держава.
Завдяки інтернет-технологіям сьогодні кожний, хто має комп’ютер, впритул наблизився до українського фондового ринку – джерела потенційно дуже великих прибутків. Тож реалізації сценарію найближчих сусідів – Польщі та Росії, де сотні тисяч приватних інвесторів зробили ринок вагомим, а то й і головним джерелом своїх доходів, в Україні більше нічого не заважає.

Тарас КУЧЕР, експерт з фондового ринку, ПрАТ «КІНТО»

• Що впливатиме на інтернет-торгівлю в 2020 році